(Звучить тиха
музика. На зміну тихій музиці приходять звуки війни (сирена, кулеметні черги,
зриви, вибухи)
1-й учень: Це на світанку сталося колись:
Стривожений, із муками і жалем
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь,
Залився болем, плачем, жалем.
2-й учень: Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась.
Голос Левітана
3-й учень: Тремтять гармати. Б’є на спалах
дзвін.
Залізні круки вилітають з хмари.
Горить Вкраїна з чотирьох сторін
І на чужинців просить з неба кари.
4-й учень: Хто б це вгадав і по якій причині
На скільки літ розтягнеться війна?
Відомо всім: земель багато в світі,
А рідна, батьківська, лише одна.
Пісня «Священная война»
5-й учень: Гримить гроза війни. Іде розплата.
Покладено життя на терези.
Але коли ж порадує солдата
Веселий грім весняної грози.
6-й учень: Вкраїну хоч із краю в край сходи
Усі роздоли, всі її простори, -
Навряд чи знайдеться десь двір, куди
Не внадилося ненависне горе.
7-й учень: Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу
В броні важкій віддав останні сили
Ми зараз квіти і терпку журбу
Приносим на засмучені могили
Пісня «На
братських могилах» Любе.
1-й ведучий: Чимало свят дарує нам весна,
Як в рідний дім повернення з дороги.
Та є найбільш хвилюючим для нас
Величне свято Перемоги.
2-й ведучий: Це свято не
затьмариться в віках.
В цей день нестимуть люди завжди квіти,
Не обміліє пам’яті ріка –
В серцях нащадків буде вічно жити…
1-й ведучий:
Урочиста лінійка присвячена 70 річниці великої
перемоги оголошується відкритою.
Гімн України.
2-й ведучий:
Слово для привітання надається голові села…
1-й ведучий:
Слово для привітання надається директору школи Богдан Наталі
Петрівні.
Виступ голови сільської ради та директора школи.
2-й ведучий:
Кров’ю і пожежами котилась війна по нашій рідній землі
1418 днів.
Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя.
Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову і знову все своє життя.
1-й ведучий:
Вже минуло 70 років з тієї травневої ночі, коли
замовкли останні постріли гармат,
настала тиша, прийшов мир, довгожданий, вистражданий, оплачений найвищою ціною,
ціною крові і сліз.
2-й ведучий: Повернутись не судилось їм всім,
Нашим односельцям дорогим.
Пригадаймо по іменах
Тих, хто поліг в тяжких
боях.
Читання
списків.
Пісня «Маки
червоні»
Учень: До
обеліску підійдіть!
В гранітні очі загляніть,
Не камінь – це солдат
стоїть!
Ішов до нас через віки,
Крізь струмінь лихоліть.
З живих – ровесники-діди,
Йому ж – вік молодіть!
Учень: Юначе, ти
живий. Повір!
А сльози котяться нестримно.
Вбачає
кожен з нас твій зір.
В якому сенс – всім жити
мирно.
Учень: Ці квіти
ми кладем до ніг,
Даруй нам, вибач, це від
серця.
І вір: у дощ чи то у сніг
Про тебе пам'ять не
зітреться!
Покладання
квітів (муз. Шашкевича сл. М. Негоди «Степом» чи «Победа»)
1-й ведучий: Тож встаньте всі і голови
схиліть,
Згадайте тих, хто йшов через
фронти.
І вдячністю хвилину
помовчіть,
Щоб пам'ять в нашім серці
зберегти.
2-й ведучий:
Схилимо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав
своє життя за врятування рідного краю, увійшовши в безсмертя.
Хвилина мовчання.
1-й ведучий:
Ми - українці! Ми ніколи не забудемо подвигу своїх
дідів і батьків у
Другій світовій війні. Ми сьогодні шануємо всіх живих, і тих, хто
пережив її, у кого й досі болять рани...
Другій світовій війні. Ми сьогодні шануємо всіх живих, і тих, хто
пережив її, у кого й досі болять рани...
Пісня про ветеранів
2- й
ведучий:
Сьогодні з великою вдячністю і любов'ю згадуємо вас,
солдатські вдови і матері. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшки
на ваших обличчях, але серця залишилися молодими і свято бережуть пам'ять про
останні хвилини перед розлукою. Рани війни озиваються в серцях дітей та онуків,
дружин та матерів загиблих. Рани війни болять у нас всіх і досі. Ми низько
схиляємо голови перед вами, матері наші, солдатські вдови. Бо ви були для дітей
і за батька, і за матір.
Лист сина до матері
Слід згадати події, що відбуваються
в наш час на сході та півдні України. Сотні солдатів гинуть захищаючи
Батьківщину, свої сім’ї та нас з вами. Велика шана їм і поклін.
Пісня «Мамо не плач»
Учень: Скажи, дідусь, що діється у нас?
Ти – янгол, і тобі з небес видніше:
Тут знов настав страшний воєнний час,
На Україні вже немає тиші.
На Сході – пекло, гинуть хлопчаки,
Вони, дідусь, ще зовсім молоденькі,
А дехто – без ноги чи без руки.
Сліз водоспади виплакали неньки.
Ти про війну колись розповідав,
А ми , дітьми, то слухали мов казку.
І кожен з нас собі не уявляв,
Що можемо потрапити в цю пастку,
Що може повернутися війна,
І змусити нащадків вже страждати.
Скажи, дідусь, чия у тім вина?
Ми завинили й час прийшов розплати?
Ти там у Бога миру попроси
Для нас своїх дітей, своїх онуків,
Ти ближче там, а в наших голосів
Немає сили, загубились звуки.
Ти там у Бога правди попитай,
Щоб все таємне стало очевидним…
Бо знаю, що тобі й привітний Рай
Без неба України не потрібний.
Діти: Ми хочемо без воєн жити, (1- й учень)
Хай буде мир на всій землі. (2- й учень)
За мир, щоб сміятись! (3- й учень)
За мир, щоб трудитись! (4- й учень)
За мир, щоб троянди цвіли (1- й учень)
Щоб трави буяли і діти росли! (3- й учень)
Пісня «Україно підіймись з колін»
1- учень: Мир на Землі
—
це затишок і тиша,
Це сміх дитячий і душі політ,
Коли поет чарівні вірші пише
Про незвичайний, дивовижний світ.
2 – учень: Мир на Землі
—
це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на Землі —
це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях.
3 – учень: Мир на Землі
—
це дім, і мама, й тато,
Й любові стільки —
просто через край.
Це та земля, де щастя є багато
І в кожній хаті —
хліба коровай.
4 – учень: Це та Земля,
де сміх і пісня лине,
А діти йдуть до школи знов і знов,
Й ніколи у боях ніхто не гине,
Бо там господар — щастя і любов.
Учень:
СТРАШНИЙ СОН
Грався із хлопцями я у війну,
Мав перемогу «в бою» не одну.
Навіть незчувся, як день промайнув
Стомлений, в ліжко упав — і заснув.
Раптом будинок здригатись почав,
Зопалу я на подвір'я помчав.
Постріли чути і щось гуркотить,
Бомба на мене із свистом летить!
Я припадаю грудьми до землі,
Все потонуло у чорній імлі.
Очі затьмарив пожарища дим.
Де мої мама, і тато, і дім?
«Мамо, мамусю!» - щосили кричу
І ніби в провалля глибоке лечу.
З жахом розплющую очі в цю мить
- Рідна матуся
над ліжком стоїть.
Бавляться сонячні зайчики скрізь...
«Синку, сьогодні ти знову підріс!»
Отже, цей жах тільки снився мені?
Радість охоплює сер це моє.
Знаю напевне - усі
в мене є!
Мама, і тато, і друзі мої,
Квіти пахучі й зелені гаї...
Хай же ніколи не буде війни!
Хочу веселі я бачити сни.
Хочу сміятись, співати пісень,
Хочу щоб мирним був завтрашній день!
Усі учні: Хай сонечко
миру нам сяє всі дні,
Хай більше ніколи не буде війни.
Пісня «Перемога» Бучинської
Немає коментарів:
Дописати коментар